Борзнянська центральна районна лікарня

Всесвітній день серця

Бережіть свої серця змолоду

 

У 21-му столітті неінфекційні захворювання, включаючи хвороби серця та інсульт, є основною причиною передчасної смертності. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, від серцево-судинних захворювань та інсультів у світі щорічно помирає 17,9 млн людей, що є третиною від усіх летальних випадків. За прогнозами до 2030 року смертність від цих захворювань досягне 23 млн осіб щорічно. 80% передчасних смертей від серцево-судинних захворювань можна було б уникнути, якби контролювалися чотири основні чинники ризику – вживання тютюну, неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне споживання алкоголю.

Серцево-судинні захворювання є групою хвороб серця та кровоносних судин, в яку входять: ішемічна хвороба серця, хвороба судин головного мозку, хвороба периферичних артерій, ревмокардит, вроджений порок серця, тромбоз глибоких вен та емболія легень.

Інфаркти та інсульти зазвичай є гострими захворюваннями і відбуваються, головним чином, в результаті закупорювання судин, яке перешкоджає току крові до серця або мозку. Найпоширенішою причиною цього є утворення жирових відкладень на внутрішніх стінках кровоносних судин, що постачають кров до серця або мозку. Кровотечі з кровоносної судини в мозку або згустки крові можуть також бути причиною інсульту. Причиною інфаркту міокарда та інсульту зазвичай є наявність поєднання таких факторів ризику, як вживання тютюну, нездорове харчування  та ожиріння, відсутність фізичної активності і надмірне вживання алкоголю, підвищений кров'яний тиск, діабет та гіперліпідемія.

Існує багато чинників ризику, пов'язаних з ішемічною хворобою серця та інсультом. Деякі фактори ризику, такі як сімейний анамнез, не можуть бути змінені, в той час як інші фактори ризику, такі як високий кров'яний тиск можуть бути змінені за допомогою лікування.

Якщо у вас є один з факторів ризику, це не означає, що обов’язково буде розвиватися серцево-судинне захворювання. Але чим більше у вас факторів ризику, тим вище ймовірність того, що захворювання розвинеться, якщо тільки ви не приймете заходів, щоб зменшити або виключити фактори ризику і попрацюєте над тим, щоб вони не підірвали здоров'я вашого серця.

Поведінкові фактори ризику:

  • вживання тютюну;
  • відсутність фізичної активності;
  • нездорове харчування (багато солі, жирів та калорій).
  • надмірне вживання алкоголю.

Метаболічні фактори ризику:

  • підвищений артеріальний тиск (гіпертензія);
  • підвищений рівень цукру в крові (діабет);
  • підвищений рівень ліпідів в крові (наприклад, холестерину);
  • надмірна вага та ожиріння.

Інші фактори ризику:

  • бідність та низький освітній статус;
  • похилий вік – старіння є фактором ризику серцево-судинних захворювань. Ризик інсульту подвоюється кожні десять років після 55 років;
  • стать – чоловіки схильні до більшого ризику серцево-судинних захворювань, ніж жінки до настання менопаузи;
  • спадкова (генетична) схильність;
  • психологічні чинники (наприклад, стрес, депресія);
  • етнічне походження – люди з африканським або азіатським походженням більш схильні до розвитку серцево-судинних захворювань, ніж інші расові групи;
  • інші фактори ризику (наприклад, надмірний рівень гомоцистеїну).

Ключову роль в етіології атеросклерозу – захворювання кровоносних судин, яке лежить в основі ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда) і цереброваскулярних захворювань (інсульт) – відіграють саме поведінкові та метаболічні фактори ризику.

Значна частка серцево-судинних захворювань запобіжна за рахунок зменшення впливу поведінкових факторів ризику. Нездоровий спосіб життя призводить до метаболічних/фізіологічних змін: підвищеного артеріального тиску (гіпертензії), надмірної ваги/ожиріння, підвищення рівня цукру крові, (діабету), підвищення рівня ліпідів крові (дисліпідемії). З точки зору причин летальних випадків провідним фактором ризику серцево-судинних захворювань є підвищений  артеріальний тиск (13% загального числа летальних випадків у світі), за яким слідують вживання тютюну (9%), підвищений рівень цукру крові (6%), відсутність фізичної активності (6%) та надлишкова маса тіла /ожиріння (5%).

Вживання тютюну – один з основних факторів ризику розвитку інфарктів, інсультів, синдрому раптової смерті, серцевої недостатності, аневризми аорти та захворювань периферичних кровоносних судин. Після кількох затяжок серце курця починає працювати на знос – чадний газ тютюнового диму різко знижує концентрацію кисню в крові, її доводиться переганяти в більш великих обсягах, щоб не дати організму відчути дефіцит кисню. У той же час нікотин викликає спазм судин – в тому числі тих, що живлять серце. В результаті міокард працює просто на знос: у форсованому режимі і майже без живлення. Тютюнопаління та пасивне куріння вбивають 6 млн чоловік за рік і, за оцінками, викликають майже 10% серцево-судинних захворювань. Вплив пасивного куріння щорічно вбиває 600.000 людей, 28% з яких становлять діти. Протягом двох років після припинення куріння, ризик розвитку ішемічної хвороби серця значно знижується.

Фізична активність є ключовим детермінантом витрати енергії і, таким чином, служить основою для підтримки енергетичного балансу та контролю ваги. Регулярна фізична активність знижує ризик інфарктів та інсультів. Недостатня фізична активність є четвертим з основних факторів ризику смертності. Щорічно з нею пов'язані 3,2 млн випадків смерті у всьому світі. Недостатня фізична активність може бути визнана як менше п'яти 30-ти хвилинних епізодів помірної фізичної активності на тиждень або менше трьох 20-хвилинних епізодів активного фізичного навантаження, або їх еквівалентів. Серед дорослих помірна фізична активність на протязі 150-ти хвилин на тиждень (або її еквівалент), за розрахунками здатна знизити ризик ішемічної хвороби серця приблизно на 30%, а ризик діабету – на 27%.

Надмірне вживання алкоголю – фактор ризику багаточисленних несприятливих медичних та соціальних наслідків, включаючи артеріальну гіпертензію, гострий інфаркт міокарда, кардіоміопатію, серцеву аритмію, цироз печінки, панкреатит, нейропатію, енцефалопатію, захворювання, що передаються статевим шляхом, незаплановану вагітність, алкогольний синдром плода, синдром раптової дитячої смерті, насильство, суїцид та ненавмисне заподіяння шкоди життю чи здоров'ю (наприклад, в результаті автомобільної катастрофи). Крім того, поведінка людей, що вживають алкоголь, впливає на оточуючих, включаючи їх сім'ї, друзів, колег по роботі та сторонніх людей. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я надмірне вживання алкоголю є причиною приблизно 2,5 млн смертей щорічно.

Існує значний обсяг даних про роль раціону харчування в розвитку атеросклерозу взагалі та ішемічної хвороби серця зокрема. Високий рівень споживання з їжею насичених жирів, транс-жирів, холестерину та солі і низький рівень споживання фруктів, овочів та риби підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Часте вживання висококалорійних продуктів, таких як напівфабрикати та готові до споживання страви з високим вмістом жирів і вуглеводів, сприяє розвитку ожиріння, в порівнянні з низькокалорійними продуктами. Здоровий раціон харчування сприяє підтримці нормальної ваги, нормального ліпідного профілю і бажаного рівня артеріального тиску. Добре себе почуває серцевий м'яз, коли харчування не тільки збалансоване, але і містить багато вітамінів А, С, Е та В. Дуже корисні для серця натуральні рослинні масла та жирна морська риба, багаті незамінними жирними кислотами Омега-3 та Омега -6. Фрукти, овочі, горіхи та продукти з цільного зерна надають організму не тільки більшість важливих поживних речовин, але і не дають з'явитися зайвій вазі. А ось жирне м'ясо, солоності та копченості з раціону краще виключити – їх вважають провокаторами серцевих захворювань через підвищений вміст насичених жирів та солі. Кількість споживаної харчової солі є важливим показником, який визначає рівень артеріального тиску. Харчова сіль підвищує артеріальний тиск у більшості людей з гіпертензією та приблизно у однієї третини людей з нормотензією. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, для запобігання розвитку серцево-судинних захворювань кількість споживаної солі в перерахунку на 1 людину в день не повинна перевищувати 5 г.

Ожиріння тісно пов'язане з основними факторами ризику серцево-судинних захворювань, такими як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет другого типу та дизліпідемія. Головною причиною ожиріння є порушення рівноваги між підвищеним споживанням енергії (раціоном харчування) та витратою енергії (фізичною активністю). За даними експертів ВООЗ щорічно в світі не менше 2,8 млн чол. вмирають від того, що мають надлишкову масу тіла або страждають ожирінням. Зі збільшенням ваги тіла стабільно зростає і ризик ішемічної хвороби серця, ішемічного інсульту та цукрового діабету другого типу.

Підвищений артеріальний тиск – важливий фактор ризику виникнення інсультів та інфарктів, а також серцевої недостатності, порушення функції нирок, захворювань периферичних кровоносних судин та втрати зору. За оцінками експертів ВООЗ, 7,5 млн випадків смертей за рік, тобто приблизно 12,8% загальносвітової щорічної смертності, пов'язані з підвищеним кров'яним тиском. Раннє виявлення та лікування артеріальної гіпертензії з метою зниження ризику серцево-судинних захворювань у людей з підвищеним кров'яним тиском, життєво важливі для профілактики інсультів та серцевих нападів. Для зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань і профілактики інфаркту та інсульту при діабеті, підвищеному кров'яному тиску та підвищеному рівні ліпідів може бути необхідна лікарська терапія.

Соціальні детермінанти, такі як розподіл доходу або рівень освіти, опосередковано впливають на здоров’я серцево-судинної системи зокрема і на здоров'я людини в цілому. Вибір людьми тих чи інших поведінкових альтернатив (вживання тютюну, вживання алкоголю, фізична активність або раціон харчування), формується з урахуванням «можливостей», пропонованих суспільством. Бідність, низький рівень грамотності, деградація довкілля, погані житлові умови та незапланована урбанізація негативно впливають на здоров'я. Наприклад, у дітей з нижчих соціально-економічних верств набагато частіше зустрічається ревматична хвороба серця, а у людей, що мають погані житлові умови, розвивається кардіоміопатія Шагаса. Бідні мають обмежені можливості для турботи про своє здоров'я та високі показники поширеності куріння.

Також, з метою профілактики серцево-судинних захворювань бажано уникати сильних стресів, м'якше ставитися до емоційних дискусій та достатньо відпочивати.  Кількість часу, відведеного для сну, має бути не менше восьми годин.

Доки ми молоді та здорові, то не думаємо, як зберегти своє серце в хорошому стані. Хоча, як замислитись, то це не так вже і важко. Якщо дбати про власне здоров'я та здоров’я своїх дітей, правильно харчуватися, займатися фізкультурою та спортом і не труїти організм нікотином та алкоголем, то серце вірою і правдою служитиме нам довге життя.