Борзнянська центральна районна лікарня

Всесвітній день боротьби зі СНІДом 2019

Чому так важливо знати свій ВІЛ-статус?


 

 

Масштаби поширення епідемії ВІЛ-інфекції набули глобального характеру і є реальною загрозою соціально-економічному розвитку більшості країн світу. Проблема поширення ВІЛ вже більше 30 років залишається актуальною для світової спільноти і тому неодноразово розглядалася на найвищому міжнародному рівні. На сьогоднішній день, ВІЛ-інфекція залишається однією з основних проблем не тільки системи охорони здоров'я, а й соціального та економічного благополуччя країн в цілому.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я хвороба вже забрала понад 32 млн людських життів. Протягом 2018 р від причин, пов'язаних з ВІЛ, у всьому світі померло 770 000 чоловік і на кінець 2018 року в світі налічувалося приблизно 37,9 млн осіб з ВІЛ-інфекцією, 1,7 млн з яких ​​– діагноз було встановлено вперше.

Найбільш ураженим регіоном ВООЗ є Африканський регіон – тут в 2018 році проживало 25,7 мільйона чоловік з ВІЛ-інфекцією. На Африканський регіон припадає також майже дві третини загального глобального числа нових випадків інфікування ВІЛ. За період з 2000 по 2018 роки кількість нових ВІЛ-інфекцій зменшилася на 37%, а рівень смертності, пов'язаної з ВІЛ, знизився на 45%, при цьому завдяки антиретровірусній терапії (АРТ) за той же період було врятовано 13,6 млн людських життів. Це досягнення стало результатом масштабних зусиль в рамках національних програм з ВІЛ при підтримці громадянського суспільства та цілого ряду партнерів в галузі розвитку.

Згідно з оцінками, на даний час лише 79% людей з ВІЛ знають про свій статус. Знання свого ВІЛ-статусу має багато переваг. Це необхідна відправна точка для отримання послуг з профілактики, лікування ВІЛ-інфекції, догляду та підтримки. Люди з позитивним ВІЛ-статусом повинні починати АРТ якомога раніше, що дозволить зберегти їм життя, а після придушення вірусного навантаження – запобігти подальшому розповсюдженню інфекції.

Люди з підвищеним ризиком заразитися особливо повинні знати свій поточний ВІЛ-статус та регулярно проходити тестування на ВІЛ, принаймні кожні шість місяців. В групі підвищеного ризику зараження ВІЛ-інфекцією знаходяться чоловіки, які мають статеві контакти з іншими чоловіками, трансгендери, працівники секс-бізнесу, люди, що вживають ін'єкційні наркотики, в’язні або інші люди в установах закритого типу та мігранти. Також до групи ризику відносяться молодь та підлітки, особливо дівчатка.

Форми поведінки та умови, що підвищують ризик зараження людей ВІЛ, включають в себе:

  • незахищений анальний або вагінальний секс;
  • наявність інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, таких як сифіліс, герпес, хламідіоз, гонорея та бактеріальний вагіноз;
  • спільне користування зараженими голками, шприцами та іншим ін'єкційним обладнанням і розчинами наркотиків при вживанні ін'єкційних наркотиків;
  • небезпечні ін'єкції, переливання крові, пересадки тканин, медичні процедури, що включають нестерильні розрізи або проколювання;
  • випадкові травми від уколу голкою, в тому числі серед працівників охорони здоров'я.

То чому ж так важливо знати свій ВІЛ-статус? По-перше, чим раніше людина узнає про позитивний ВІЛ-статус, тим раніше вона розпочинає життєво необхідне лікування. Раннє виявлення ВІЛ та своєчасно розпочате лікування дозволяють інфікованій людині жити довгим та повноцінним життям. По-друге, тестування на ВІЛ попереджає розповсюдженню інфекції через лікування, яке знижує вірусне навантаження в організмі до невизначаємого рівня, внаслідок чого людина не передає вірус іншим. І по-третє, ВІЛ-тестування дозволяє зупинити передачу ВІЛ-інфекції від матері дитині. Вагітна або годуюча груддю жінка, що живе з ВІЛ, має доступ до ряду можливостей, які гарантують, що вона житиме повноцінним життям, а її дитина народиться та буде жити без ВІЛ. Але це стає можливим тільки тоді, коли жінка своєчасно узнає про свій ВІЛ-статус. До того ж, тестування на ВІЛ дає можливість перевіритися і на інші небезпечні захворювання, такі як туберкульоз та гепатит.  

При позитивному результаті тестування на ВІЛ важливо на постійній основі стежити за дією АРТ, щоб переконатися в придушенні вірусу. Найбільш ефективний спосіб – моніторинг вірусного навантаження, який є «золотим стандартом» в лікуванні ВІЛ.

Комбінована АРТ запобігає реплікації ВІЛ в організмі. При припинення репродукції вірусу імунні клітини організму здатні жити протягом більш тривалого часу, забезпечуючи захист організму від різних інфекцій. Ефективна АРТ призводить до зменшення вірусного навантаження – числа вірусів в організмі, значно знижуючи ризик передачі вірусу іншим. Якщо ВІЛ-позитивний партнер в парі отримує АРТ, ймовірність передачі інфекції сексуальним шляхом ВІЛ-негативному партнеру знижується на 96%.

Стандартна  АРТ складається, щонайменше, з трьох антиретровірусних препаратів, спрямованих на те, щоб максимально послабити вірус ВІЛ і зупинити подальший розвиток хвороби. Завдяки застосуванню схеми лікування сильнодіючими препаратами, особливо на ранніх стадіях хвороби, досягнуто різке зниження показників смертності від неї.

Експерти рекомендують регулярно проходити тестування на ВІЛ-інфекцію кожному з нас, особливо людям з підвищеним ризиком зараження. Бажано це робити хоча б один раз на рік, людям з груп ризику – один раз на 6 місяців. Слід пам’ятати, що чим раніше виявлена інфекція та розпочата високоефективна АРТ, тим більше шансів на довге та повноцінне життя. До того ж ймовірність передачі ВІЛ-інфекції від людини, яка живе з ВІЛ, але дотримує ефективний режим АРТ значно знижується.

 

Пам’ятка

 

СНІД: як не стати жертвою хвороби?

 

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) – вірусна інфекція, що впливає на клітини імунної системи та призводить до прогресуючого її виснаження, руйнуючи здатність організму давати відсіч деяким інфекційним та іншим хворобам. СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – найбільш пізня стадія ВІЛ, при якій з'являються будь-які з більш ніж 20 опортуністичних інфекцій або характерних для цієї хвороби ракових захворювань.      

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. Ризик ВІЛ-інфікування можна знизити шляхом обмеження впливу чинників ризику:

  • використати презервативи під час статевих контактів. Безпечний секс може захистити від поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ. Фактичні дані свідчать про те, що чоловічі латексні презервативи захищають на 85% або більше від передачі ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом;
  • уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування;
  • уникати сексуальних стосунків з особами, що вживають наркотики. За даними статистики 30-50% осіб, що вживають наркотики ін`єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, отож, вірогідність зараження від таких партнерів надзвичайно висока;
  • звертатися для проведення добровільного медичного чоловічого обрізання, якщо ви живете в одній з країн, в яких поширена така міра втручання. Медична чоловіча циркумцизія (обрізання крайньої плоті) знижує ризик придбання чоловіками ВІЛ-інфекції при гетеросексуальних контактах приблизно на 60%;
  • щорічно проводити медичні обстеження на виявлення захворювань, що передаються статевим шляхом. Венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
  • при будь-яких медичних та інших маніпуляціях не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки. Для кожної ін`єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку;
  • не користуватися чужими засобами особистої гігієни (станок для гоління, зубна щітка тощо);
  • уникати робити татуювання або пірсингу поза спеціалізованих та професійних установ;
  • при наявності ВІЛ, як можна швидше починати антиретровірусну терапію в інтересах вашого здоров'я та для запобігання передачі ВІЛ вашому сексуальному партнерові або дитині. Передачі ВІЛ-інфекції від ВІЛ-позитивної матері її дитині під час вагітності, переймів, пологів або грудного вигодовування можна майже повністю запобігти за умови, що і мати, і дитина отримають АРВ-препарати на якомога більш ранніх етапах вагітності та в період грудного вигодовування;
  • якщо ви побоюєтеся, що зазнали впливу ВІЛ-інфекції, як в зв'язку з професійною діяльністю, так і в інших ситуаціях обов’язково зверніться до лікаря за постекспозиційною профілактикою.