Комунальне некомерційне підприємство "Борзнянська міська лікарня" Борзнянської міської ради

Профілактика кишкових інфекцій

Захистить себе від гострих кишкових інфекцій

 

З настанням літнього сезону більшість громадян мріє про відпочинок, відпустки, пов’язані з ними розмаїття вражень і приємних спогадів. У цю пору можна розширити раціон вживання різноманітних фруктів та овочів, наситити організм вітамінами. Та водночас саме влітку зростає ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних хвороб.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – одні з найпоширеніших інфекційних захворювань, які можуть призвести до серйозних ускладнень, особливо у дітей. До гострих кишкових інфекцій належить велика група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи бактерій (шигели, сальмонели та ін), умовно-патогенні мікроби (стафілококи, протей), віруси (ротатвіруси, ентеровіруси і т.д.), гельмінти (лямблії, амеби). Найпоширенішими кишковими інфекціями є: дизентерія, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, ротавірусна і ентеровірусні інфекції.

Збудники кишкових інфекцій тривалий час існують в ґрунті, воді, столовому посуді,  меблях та на інших різних предметах, продуктах харчування, особливо при порушенні температурного режиму, швидко розмножуються в молочних продуктах, м'ясному фарші, холодці, а також у воді.

В організм здорової людини збудники кишкової інфекції потрапляють при споживанні зараженої їжі, вживання зараженої води, під час купання у забруднених водоймах, через брудні руки і предмети побуту. Найчастіше збудники кишкових інфекцій знаходяться у сирій їжі тваринного походження (м’ясо, яйця, непастеризоване молоко, морепродукти), немитих фруктах та овочах.  При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту.

Характерною загальною рисою кишкових інфекцій є наявність бактеріоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишківнику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бактеріоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудника у великій кількості, при цьому виявити їх можливо лише при бактеріологічному обстеженні. Тварини також часто є переносниками патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання та харчові отруєння.

Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб.

Більшість  групових інфекційних захворювань та харчових отруєнь виникають  після проведення масових святкувань – весіль, ювілеїв,  випускних вечорів, проводів в армію тощо.

Найпоширеніші симптоми гострих кишкових інфекцій – слабкість, підвищення температури, біль у животі, блювота і діарея. При перших симптомах – звертайтеся до лікаря. 

Щоб вберегти себе від харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій вживайте лише ті продукти, у якості яких ви впевнені, дотримуйтеся 5 кроків до безпечнішої їжі та купайтеся у безпечній воді.

Купайтеся у чистих водоймах і відпочивайте лише на офіційно відкритих для відпочинку пляжах і рекреаційних зонах.

 

5 кроків до безпечного харчування

1.Підтримуйте чистоту:

  • мийте руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу;
  • мийте руки після відвідування туалету;
  • вимийте і продезинфікуйте всі поверхні і кухонне приладдя, що використовується для приготування їжі;
  • захищайте кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.

 2. Відокремлюйте сиру їжу від готової:

  • відокремлюйте сире м’ясо, птицю і морепродукти від інших харчових продуктів;
  • для обробки сирих продуктів користуйтеся окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;
  • зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.

3. Ретельно готуйте їжу:

  • ретельно прожарюйте чи проварюйте продукти, особливо м’ясо, птицю, яйця і морепродукти;
  • доводьте страви до кипіння, щоб переконатися, що вони готувалися при 100° С;
  • сік м’яса чи птиці при приготуванні повинен бути прозорим безкольоровим, а не рожевим;
  • ретельно підігрівайте приготовану їжу.

4. Зберігайте їжу при безпечній температурі:

  • не залишайте приготовану їжу при кімнатній температурі більш ніж на 20 хв;
  • не зберігайте їжу надто довго, навіть у холодильнику;
  • не розморожуйте продукти при кімнатній температурі.

5. Використовуйте безпечну воду і свіжі продукти:

  • використовуйте чисту або очищену воду;
  • обирайте свіжі і незіпсовані продукти;
  • ретельно мийте овочі і фрукти, особливо, якщо вживатимете їх свіжими;
  • не вживайте продукти, у яких закінчився термін придатності.

Віруси чи бактерії можуть потрапити в продукти харчування на будь-якій стадії шляху від виробництва до столу, тому кожен учасник процесу, від виробника до споживача, відіграють роль у запобіганні зараження їжі.

 

 

Профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій

 

Основна причина виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму.

З метою профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових інфекцій необхідно виконувати такі  заходи профілактики:

• не вживати продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;

• не брати в дорогу при здійсненні подорожі та на відпочинок продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);

• продукти, що швидко псуються, зберігати лише в холодильнику, обов’язково дотримуватись термінів їх зберігання;

• при купівлі харчових продуктів обов’язково звертати увагу на терміни та умови їх зберігання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб та при дотриманні температурних режимів, зазначених на упаковці та у встановлений виробником термін;

• не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб; купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі,  споживач має право вимагати у продавця документи, що  підтверджують якість та безпеку продукції;

• розливне молоко, куплене на базарі, перед вживанням обов’язково слід кип’ятити, не вживати молоко- самоквас та сир з нього без попередньої термічної обробки;

• не вживати невідомі гриби, дикорослі ягоди, трави та інші рослини;

• на відпочинку виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо);

• не готувати страви із запасом, приготовлені страви бажано вживати відразу (зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати двох годин);

• при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною проточною водою, а для споживання дітям – додатково обдати окропом;

• не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, ставків, невідомих підземних джерел водопостачання, поверхневих вод тощо;

• для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання, кип’ячену або бутильовану питну воду;

• перед приготуванням їжі та перед її вживанням слід завжди мити руки з милом;

•  необхідно обов’язково мити руки після відвідування туалету;

• ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

• сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремо, стіл, розділювальні дошки, ножі, м’ясорубку (блендер, кухонний комбайн тощо) після роботи з сирими продуктами потрібно ретельно вимити;

• під час відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни, дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі дикорослі ягоди, гриби та інші продукти невідомого походження;

• для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно визначеними місцями відпочинку та відповідно облаштованими пляжами; при купанні у водоймах і басейнах не слід допускати потрапляння води до рота;

• захищати харчові продукти від випадкових забруднень, від комах, гризунів та інших  тварин. Для надійного захисту продуктів слід зберігати їх у щільно закритих банках (контейнерах).

Виконання цих нескладних правил та порад допоможе уникнути захворювання та зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких!

 

Ботулізм та його профілактика

 

  Ботулізм – хвороба, що виникає в результаті отруєння токсинами бактерій ботулізму і характеризується важким ураженням центральної і вегетативної нервової системи. Збудник – Clostridium botulinum – широко поширений у природі з постійним місцем існування в ґрунті, утворює спори, надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів (витримують кип'ятіння протягом 5 годин і гинуть при 120° С через 30 хвилин). Бактерії містять одну з найсильніших у природі отрут – ботулотоксин. Його смертельна доза для людини складає лише 0,3 мкг. Зараження людини ботулізмом відбувається при вживанні продуктів тваринного і рослинного походження: забруднених клостридіями фруктів і овочів, неправильно консервованих продуктів, через ковбаси, шинку, копчену рибу. В останні роки у виникненні ботулізму не останню роль грають консервовані в домашніх умовах гриби. Хвора людина небезпечна для навколишніх через виділення в зовнішнє середовище бактерії з фекаліями, блювотними масами. Потрапляючи до травного тракту ботулотоксин не руйнується ферментами, а всмоктується у кров і розноситься по організму, «осідаючи» у різних відділах нервової системи. Результат – парези та паралічі м'язів гортані, глотки, дихальних м'язів. Порушення дихання та ковтання призводить до аспираційної (через потрапляння вмісту шлунку до легень) пневмонії. Може розвинутися сепсис (зараження крові).

Зараження дорослої людини відбувається, як правило, через шлунково-кишковий тракт.

Клінічний перебіг

Інкубаційний період (від моменту проникнення збудника в організм до клінічних виявів хвороби) триває від декількох годин до 2-5 діб. Відомо, що чим важче захворювання, тим коротший інкубаційний період. При важких формах він складає, у середньому, близько доби.

Виділяють 3 синдроми ботулізму:

• паралітичний (ознаки ураження центральної нервової системи);

• гастроінтестинальний (ознаки ураження шлунково-кишкового тракту);

• загальнотоксичний (підвищення температури тіла, слабість, остуда, головний біль).

Як правило, починається хвороба з симптомів гастроінтестинального синдрому – хворого турбують нудота, блювання, характерний біль у животі, рідке випорожнення без патологічних домішок. Це продовжується, у середньому, 20-24 години. В подальшому з'являється неврологічна симптоматика: порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму (хворого турбує «сітка» перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов'язано з паралічем очних м'язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на біль під час ковтання, подразнення в горлі – ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м'язів. Іноді в таких хворих помилково діагностують ангіну.

Неврологічна симптоматика триває кілька днів і супроводжується загальнотоксичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках, при поразці дихальних м'язів, пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі.

При найменшій підозрі на ботулізм хворого необхідно якнайшвидше відправити в спеціалізоване відділення, тому що тільки там йому зможуть надати належну медичну допомогу, спрямовану на нейтралізацію, зв'язування і виведення токсинів з організму.

 Оскільки основною причиною виникнення ботулізму є вживання в їжу неякісне приготовлених, зіпсованих продуктів, найголовнішою у профілактиці цього захворювання є роз'яснювальна робота серед населення щодо правил домашнього консервування овочів, фруктів, грибів, м'яса, щодо необхідності ретельного дотримання технології.

За матеріалами МОЗ України та Центру

 громадського здоров’я МОЗ України